початковою ситуацією для богообновления є розкол що все збільшується в способі вживання психічної енергії тобто лібідо одна половина зосереджується на прометеевском способі вживання інша - на эпиметеевском зрозуміло що такі протилежності взаємно заважають один одному не лише в суспільстві але і в індивідові тому апогей життєвої повноти (das lebensoptimum) все більш і більш витягує себе з протилежних крайнощів і шукає середнього положення яке з потреби має бути ірраціональним і несвідомим бо раціональні і свідомі тільки протилежності зважаючи на те що середня позиція як об'єднуюча протилежність має ірраціональний характер і є ще не усвідомленою вона виявляється проектованою в образ бога що є посередником в образ месії або посередника у наших західних релігійних формах - з пізнавальної точки зору примітивніших - нова життєва можливість є у вигляді бога або рятівника який з любові або батьківської дбайливості але по власному внутрішньому рішенню усуває цей розкол тоді і так коли і як йому заманеться по прихованих від нас підставах дитяча наївність такого переконання впадає в очі схід спіткав цей процес вже багато тисяч років тому і тому встановив психологічне вчення про позбавлення що висуває шлях порятунку в сферу людського изволения так в індійській і китайській релігіях а також і в буддизмі об'єднуючому обидва світобачення є уявлення про середню дорогу магічно-дієвій рятівною і досяжною за допомогою свідомої установки ведійськоє світогляд свідомо шукає звільнення від парних протилежностей для того щоб вступити на дорогу порятунку а) брахманістічеськоє розуміння проблеми протилежностейсанскритське слово що виражає пару протилежностей в психологічному сенсі - є dvandva воно позначає всяку взагалі пару (наприклад чоловіка і жінку) суперечку сварку поєдинок сумнів і так далі пари протилежностей були створені вже творцем миру у «законах ману» мовиться «далі для розрізнення дії він відокремив гідне від негідного і зробив так що творіння сталі схильні до парних протилежностей як наприклад стражданню і задоволенню» [«moreover in order to distinguish actions he separated merit from demerit and he caused the creatures to be affected by the pairs of opposites such as pain and pleasure» /49/] коментатор куллука приводить далі такі пари протилежностей бажання і гнів любов і ненависть голод і спрага турбота і мрія честь і ганьба «цей світ приречений на постійне страждання від пар протилежностей» [ramayana ii 84 20] і ось істотне етичне завдання полягає в тому щоб не дозволяти протилежностям робити вплив на себе (nirdvandva = свобода не зачеплена протилежностями) але підноситися над ними бо звільнення від протилежностей веде до порятунку нижче привожу цілу лаву підтверджень 1 з книги ману [manava-dharmacastra vi 80 f 1 c ] «коли він через установку свого відчуття стане байдужим до всіх об'єктів тоді він досягне вічного блаженства як на цьому світі так і після смерті хто таким чином помалу відмовиться від всіх умов і звільнить себе від всіх пар протилежностей той покоїться в брамі» 2 відоме повчання крішни [бхагавадгита ii] «веди посилаються на три гуны [якості або чинники або складові частини миру ] ти ж про арджуна будь байдужий до трьом гунам будь байдужий до протилежностей (nirdvandva) будь незмінно стійким в дусі» 3 у йогасутре приписуваною патанджалі мовиться /50- bd 1 teil