можуть бути виявлені і встановлені з цієї роботи спочатку виникає психічна феноменологія яка робить можливою появу відповідного структурного учення а вже з емпіричного вживання структурного учення витікає нарешті психологічна типологія клінічні дослідження грунтуються на описі симптомів і крок від симптоматологии до психічної феноменології можна порівняти з переходом від чисто симптоматичної патології до знань про патологію клітинної і патологію обміну речовин бо психічна феноменологія дозволяє нам побачити процеси заднього плану психічного лежачі в основі виникаючих симптомів загальновідомо що це стало можливим завдяки вживанню аналітичного методу сьогодні ми володіємо дійсним знанням про психічні процеси що викликають психогенні симптоми цим знанням є не що інше як вчення про комплекси яке власне і виявляється основою психічної феноменології що б не діяло в темному підгрунті психічного - зрозуміло із цього приводу існують різноманітні думки - поза сумнівом принаймні одне перш за все це особливий афектний вміст так звані комплекси які володіють певною автономією ми вже не раз стикалися з вираженням «автономний комплекс» проте як мені здається воно часто уживається неправомірно тоді як деякий вміст несвідомого і справді виявляють поведінку яку я не можу назвати інакше як «автономним» підкреслюючи цим їх здатність чинити опір свідомим намірам з'являтися і зникати коли їм заманеться як відомо комплекси - це перш за все такі психічні величини які позбавлені контролю з боку свідомості вони відщеплені від нього і ведуть особливого роду існування в темній сфері несвідомого звідки можуть постійно перешкоджати або ж сприяти роботі свідомості подальше поглиблення вчення про комплекси послідовно приводить нас до проблеми виникнення комплексів із цього приводу також існують різні теорії але як би там не було досвід показує що комплекси завжди містять в собі щось ніби конфлікту або принаймні є або його причиною або слідством в усякому разі комплексам властиві ознаки конфлікту шоку потрясіння незручності несумісності це так звані «хворі крапки» по-французьки «betes noires» англійці у зв'язку з цим згадують про «скелети в шафі» («skeletons in the cupboard») про які не дуже-то хочеться згадувати і ще менше хочеться щоб про них нагадували інші але які частенько найнеприємнішим чином нагадують про себе самі вони завжди містять спогаду бажання побоювання обов'язку необхідності або думки від яких ніяк не удається звільнитися а тому вони постійно заважають і шкодять втручаючись в наше свідоме життя очевидно комплекси є свого роду неповноцінності в найширшому сенсі причому я тут же повинен відмітити що комплекс або володіння комплексом не обов'язково означає неповноцінність це означає тільки що існує щось несумісне що не асимілює можливо навіть