дистальних відділів кінцівок (t gorska e sybirska 1980) але можуть приводити і до порушень різних форм поведінки (агресивного статевого харчового) не обумовлених недостатністю в моторній сфері (s brutkowski 1965) деякі з цих порушень по симптоматиці аналогічні таким після пошкодження префронтальних відділів кори і в основі цих порушень лежить тісний структурний і функціональний взаємозв'язок ростральних відділів мозку із структурами лімбічеськой системи (г а куліков 1989) показано (с с мусящикова в н черніговський 1973) що у кішок смк входить до складу кортікальних відділів вісцелярної сенсорної системи множинність видів порушень нормальної мозкової діяльності після пошкодження ростральних відділів кори указує на причетність її складових до організації різноманітних форм адаптивної поведінки так при залученні уваги до стимулів будь-якої модальності спостерігається зміна локального кровотоку в ростральних відділах фронтальної кори (p e roland 1982) до того ж пише г а куліков (1989) само поняття “асоціативна область” виявляється вельми розпливчатим оскільки в даний час класичні критерії класифікації кортікальних областей на сенсорні асоціативні і моторні виявляються вельми ненадійними стає все більш очевидним продовжує автор що сенсорні кортікальниє області не є єдиними реципієнтами сенсорних ядер таламуса так само як моторні відділи не є виключно моторними електрофізіологічні дослідження автора дали йому підставу вважати про існування декількох просторово рознесених вогнищ що беруть участь у формуванні м'язових реакцій при цьому кірковому вогнищу відводиться провідна роль в організації функціональної системи рефлекторних м'язових відповідей кіркові асоціативні відповіді по системах прямих і полісинаптічеських низхідних зв'язків можуть активувати як глибоко розташовані центральні вогнища так і елементи спинного мозку таким чином м'язові відповіді по своїй конструкції виявляються результатом гетерогенного і дисперсного ефферентного залпу з кіркових відділів рухового аналізатора великі пірамідні клітки шарів v і vi моторної кори володіють поворотними колатералями (s ramon біля cajal 1911) що указує на організацію принципово схожу з організацією мотонейронів ці поворотні колатералі можуть активувати як збуджуючі так і гальмівні шляхи до батьківської клітки (o d creutzfildt et al 1966 l weizkrantz m mishkin 1958) біля нейронів пірамідного тракту поворотне гальмування обумовлюється активацією аксонів бистропроводящих елементів (d m armstrong 1965) які закінчуються на локальних гальмівних інтернейронах так само як і в разі спінальних мотонейронів поворотне полегшення обумовлене активацією шляхів від повільних до швидких нейронів пірамідного тракту (k takanashi et al 1967) окрім цих поворотних зв'язків є гальмівні впливи нейронів пірамідного тракту на кортіко-рубральниє клітки сусідньої колонки (а с батуєв г а куліков і ін 1975) ці зв'язки забезпечують взаємодію пірамідних і екстрапірамідних елементів на кортікальном рівні (а с батуєв о п