можливість формування сигналу що управляє і навіть супутньої активації вихідних елементів без облігатної еффекторной реакції це узгоджується з лавою наявних уявлень про виникнення мови на основі первинного існування жестів міміки звукових сигналів як взаємозв'язаних елементів експресивних форм поведінки (б ф поршнев 1972 а н леонтьев 1982 б в якушин 1985) згідно даним уявленням первинне співіснування озвученої послідовності рухів на основі наслідувальної діяльності настільки характерної для приматів (л а фірсов 1987) може обумовлювати можливість цілеспрямованого обміну інформацією виникнення другої сигнальної системи згідно припущенню н е фарбі (1976) для процесу антропогенезу найважливіше значення мало відсутність у мавп антагоністичних стосунків між локомоторною і маніпуляційною функціями передніх кінцівок що зумовило свободу останніх і можливість вживання знарядь праці експериментально встановлена неможливість незалежної регуляції мовних сигналів і рухів пальців дозволяє думати про наявність принаймні частково спільних для їх організації центральних механізмів (smith et al 1986) у людини особливістю фронтальної кори є вираженість iv гранулярного шару кори (j m fuster 1981) фронтальні поля володіють кортіко-кортікальнимі зв'язками з багатьма іншими ділянками кори (поля 7 18-21) у всіх ссавців ростральні відділи кори отримують проекції медіодорсального ядра таламуса у еволюції вважає а с батуєв (1973) полісенсорная інтеграція виникає при формуванні таламо-фронтальной асоціативної системи мозку що має визначальне значення для розуміння її участі в забезпеченні поліфункциональності одного і того ж сигналу тобто в залежності його сенсу від ситуації тому тільки у вищих ссавців можна виробити умовний рефлекс на одночасний комплекс подразників різної модальності і угашеніє реакції на окремі компоненти (а с батуєв 1973) тому можливість до витормажіванію рухових реакцій на окремі компоненти цілісної мультімодального дії зовнішньої середи з'являється біля тваринних організмів тільки на певному рівні розвитку (г а куліков 1989) через медіодорсальноє ядро таламуса на префронтальную кору можуть передаватися впливи гіпоталамуса базальних гангліїв мигдалини (w j h nauta w r mehler 1966) а також впливу з району септума вентральної парамедіальной зони покришки середнього мозку і інтраламінарних ядер таламуса таким чином по таламо-фронтальной проекційній системі може передаватися інформація про мотиваційний стан і супутні вісцелярні зміни (а с батуєв о п таїров 1978) фронтальна кора володіє значно розвиненими зв'язками як з кортікальнимі так і підкірковими структурами основні кортіко-кортікальниє ефферентниє шляху пов'язують фронтальну кору з передньою скроневою корою нижньою тім'яною часточкою з поясною і парагиппокампальной звивиною поважно відзначити що з нижнього скроневого району йдуть значні проекції в мигдалеподібний комплекс (m wiesendanger 1969) тому фронтальна кора може брати участь в регуляції активності не лише скроневої і тім'яної кори але і мигдалеподібного комплексу (а с